Загрузить фото
Julija Sakharova
Свободен

Julija Sakharova

ru
0/10
Обо мне
Свободное владение украинским и русским языками, правильная дикция и речь, способность импровизировать, грамотность, аккуратность, познавательность, ответственность за свой круг обязанностей и проделанную работу, исполнительность, коммуникабельность, не склонна к конфликтам.

Два высших образования (экономическое и юридическое), опыт работы в деловом СМИ, наличие собственной базы контактов экспертов в разных сферах

Опыт работы





Журналист (редактор отдела юридической практики)

октябрь 2012 – октябрь 2014 (2 года 1 мес)

Редакция газеты «Закон и Бизнес», ООО

Обязанности:

- подготовка аналитических обзоров, репортажей

- проведение интервью

- участие в специализированных мероприятиях для юридического сообщества

- работа на пресс-конференциях

- подготовка новостей для сайта издания в online режиме

- сбор экспертных комментариев на заданную тематику

- редактирование материалов внештатных авторов

- взаимодействие с ТОП-50 юридических фирм Украины, пресс-службами судебных органов и органов адвокатского самоуправления

- работа с большим массивом информации





Юрист (помощник адвоката)

сентябрь 2009 - сентябрь 2012 (3 года)

Адвокатская фирма "Ника", ООО

Обязанности:

- договорная работа (составление, анализ договоров)

-исковая работа (составление претензий, жалоб, исковых заявлений, апелляционных, кассационных жалоб, опровержений, ходатайств и т.д., запросов в органы государственной власти)

- предоставление устных и письменных консультаций правового характера физическим и юридическим лицам

- представление интересов клиентов в судах (как общей, так и специализированной юрисдикции).





Главный государственный налоговый ревизор-инспектор управления аудита юридических лиц

июнь 2007 - май 2009 (1 год 11 мес.)

Государственная налоговая инспекция Соломенского района г.Киева

Обязанности:

- формирование и направление запросов на проведение документальных проверок юридических лиц

- проведение документальных проверок юридических лиц, как выездных, так и не выездных

- составление актов (справок) по результатам проведенных проверок

- разъяснения плательщикам налогов налогового законодательства



Образование







Национальный университет государственной налоговой службы Украины (Ирпень, Украина)

Год окончания 2010

факультет юридический, специальность финансовое право, диплом специалиста



Национальный университет государственной налоговой службы Украины (Ирпень, Украина)

Год окончания 2007

факультет экономики и налогообложения, специальность налогообложение предпринимательской деятельности, диплом магистра



Язык







Английский - базовый

Испанский - средний

Русский - свободно

Украинский - свободно



Дополнительная информация







Водительское удостоверение

Наличие водительских прав категории «В»



Личные качества

Креативность, ответственность, исполнительность, пунктуальность, не склонна к конфликтам, организованность, умение быстро принимать решения в зависимости от сложившейся ситуации.

Увлечения и интересы

Актерское мастерство, ораторское искусство, литература, спорт, психология.

Посещала курсы актерского мастерства, которые преподавал заслуженный артист Украины, актер театра Русской драмы имени Леси Украинки Виктор Кошель.
Портфолио

Про пармезан, патентний суд і асоціацію

Інтеграція в європейське співтовариство суттєво змінить погоду на ринку інтелектуальної власності. Комфортно буде не всім

№27 (1169) 05.07—11.07.2014

ЮЛІЯ САХАРОВА

Підписання угоди про асоціацію спричинить низку бізнес-ефектів у сфері інтелектуальної власності. Умови для ведення діяльності в ІТ-індустрії стануть сприятливішими, а от харчова й алкогольна промисловість, а також телекомунікаційний бізнес можуть потрапити під удар. Непереливки будуть і патентним тролям. Про це й не тільки йшлося під час форуму з інтелектуальної власності.

Чи бути патентному суду?

У професійній юридичній спільноті вже не перший рік точаться дискусії стосовно доцільності створення спеціалізованого патентного суду, який розглядав би виключно справи «інтелектуальної» категорії. Під час заходу учасники мали змогу з перших вуст дізнатися про перспективи його появи в системі українських судів.

Так, голова Вищого господарського суду Богдан Львов зауважив, що ідея в принципі непогана, однак лише теоретично. Мовляв, на практиці створення патентного суду супроводжуватиметься низкою труднощів, які передусім пов’язані з фінансуванням. Крім того, поява спеціалізованого суду не гарантуватиме розв’язання проблеми наявності в суддів, котрі розглядатимуть справи, достатнього рівня спеціальних знань.

Поряд з тим Б.Львов наголосив, що кілька років тому Всесвітня організація інтелектуальної власності рекомендувала деяким пострадянським державам піти шляхом нашої країни в питаннях спеціалізації (йдеться про можливість виведення захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності на належний рівень без створення спеціалізованого патентного суду). Тож очільник ВГС переконаний: нині слід думати не над тим, яким судам та в якій кількості бути (мовляв, це питання похідне й має вирішуватися законодавцем), а про забезпечення реального судового захисту прав

на об’єкти інтелектуальної власності та наведення ладу в судовій системі загалом.

Б.Львов нагадав, що у ВГС ще з 2003 року створена палата, яка розглядає спори стосовно захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності. Наразі ж на розгляді цієї категорії справ (включаючи спори щодо недобросовісної конкуренції) спеціалізуються 5 суддів вищої інстанції. Головний «господарник» запевнив: «У машину, яка розподіляє справи, закладено простий математичний алгоритм, і на даний момент це виключає можливість навіть теоретичного втручання у вирішення справи».

Водночас він зауважив, що значна тривалість строків розгляду справ «інтелектуальної» категорії, як правило, пов’язана з необхідністю проведення судових експертиз. Із якістю останніх, за словами очільника ВГС, наразі є серйозна проблема. «Ми звертаємо увагу суддів на те, що вони не повинні вірити всьому написаному, а мають дуже уважно вчитуватись у зміст, адже в експертизах інколи трапляються абсурдні речі», — констатував Б.Львов. У цьому контексті він пригадав цікавий прецедент, який мав місце в судовій практиці кілька років тому, коли телерадіокомпанії вели тяжби з приводу неправомірного використання слова «шансон» як

об’єкта авторського права. При цьому сума компенсації, яку вимагав позивач, становила понад 9 млн грн. Прикметно, що знайшовся судовий експерт, який у своєму виснов­ку зазначив, що слово «шансон» має двохсотрічну історію, а права позивача дійсно були порушені. «Про що можна говорити далі?» — звернувся до аудиторії Б.Львов.

До речі, суддя висловив припущення, що в майбутньому в спорах стосовно захисту прав на торгові марки можна буде обходитися без проведення експертиз. У той же час вирішення питань, пов’язаних з винаходами, потребуватиме спеціальних висновків.

Говорячи про правові наслідки у сфері інтелектуальної власності в контексті ситуації, що склалася цьогоріч навколо Кримського півострова, Б.Львов сфокусував увагу на зміні територіальної підсудності справ, а також рекомендаціях розглядати спори, виходячи з поданих учасниками процесу документів і матеріалів, достатніх для прийняття рішення (див. інформаційний лист ВГС №01-06/615/14 від 15.05.2014, №21 «ЗіБ». — Прим. ред.). «Там, де матеріали в повному комплекті, проблем не виникає… Проблеми з’являються тоді, коли є частина матеріалів, а основні зберігаються в

Криму. За законом «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», протягом 10 днів після набрання ним чинності кримські суди мали передати всі справи до київського регіону. На жаль, цього не зроблено, і буде вкрай оптимістично припустити, що така передача відбудеться», — констатував Б.Львов. Поряд з тим він повідомив, що наразі ведеться робота в напрямку створення умов для отримання господарськими судами Києва та області доступу до електронних баз даних кримських судів.

Бізнес-ефекти: очікувані й неочікувані

Інтеграція в європейське співтовариство після підписання угоди про асоціацію, котра закріплює умови співпраці в багатьох сферах, суттєво змінить правила гри на ринку інтелектуальної власності. Хто почуватиметься комфортно, а хто потрапить під удар? Про це розповів партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери» Олександр Мамуня. Складаючи своєрідний прогноз погоди для бізнесу, він відзначив, що угода має вирішити низку болючих для сфери інтелектуальної власності питань.

Зокрема, документ передбачає наділення роботодавців правами на комп’ютерні програми,

створені у результаті трудових відносин із працівником (чинний Цивільний кодекс відносить такі права до суміжних прав роботодавця та співробітника, якщо іншого не передбачено договором). Оскільки наразі є певні проблеми стосовно комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності, у тім числі й комп’ютерних програм, через нерозуміння того, хто володіє правами на них, зазначена вимога документа, на думку адвоката, має позитивно вплинути на розвиток ІТ-бізнесу.

Угода про асоціацію звертає також окрему увагу на необхідність підвищення рівня ефективності та прозорості діяльності організацій колективного управління. Доповідач зазначив: якщо вдасться досягти цього на практиці, «бізнес аплодуватиме», а виконання даної умови дозволить реально зблизитися з Європою, а не лише здобути асоційоване членство.

З огляду на те що в нашій державі — безліч випадків порушення прав інтелектуальної власності у всесвітній павутині, до активу документа О.Мамуня відніс вимогу щодо встановлення відповідальності сервіс-провайдерів у мережі Інтернет. За його словами, це означатиме прогрес для всіх, окрім телекомунікаційного бізнесу. Адже саме він повинен

буде покласти на власні плечі додаткові зобов’язання з надання допомоги правоволодільцям щодо дотримання їх прав і вжиття відповідних заходів.

Плюсом для великого системного бізнесу та професіоналів у сфері інтелектуальної власності, на переконання адвоката, є встановлена угодою вимога стосовно необхідності публікації заявок на знаки для товарів і послуг. На практиці це має забезпечити змагальність у процесі отримання прав на такі знаки та створити нові робочі місця. Адже виникне необхідність у кадрах, які б здійснювали моніторинг усіх опуб­лікованих заявок та відслідковували ті з них, які становлять інтерес для конкретної компанії.

До речі, з підписанням угоди наша держава приймає на себе зобов’язання стосовно припинення використання близько 3000 європейських географічних позначень, що може призвести до значних втрат підприємств харчової та алкогольної промисловості. Так, за інформацією О.Мамуні, з полиць супермаркетів, імовірно, зникнуть деякі упізнавані марки шампанського та коньяку. Це може стосуватись і таких сирів, як фета й пармезан. «Ми всі знаємо ці продукти, й буде складно, якщо вони називатимуться інакше», — констатує доповідач. Водночас угода передбачає так званий перехідний

період для географічних позначень, які «дублюють» європейські. У цьому контексті адвокат радить представникам алкогольної та харчової промисловості використати цей період з максимальною користю для себе.

Та не тільки згадані продукти й алкоголь потрапляють під удар. Такий передбачений угодою критерій патентоспроможності, як індивідуальний характер промислових зразків, має заблокувати можливість реєстрації прав на неоригінальні товари (вішалки для одягу, автомобільні двигуни, драбини тощо) і стати ефективним механізмом протидії патентним тролям. Як зауважив О.Мамуня, під питанням буде й правова охорона об’єктів інтелектуальної власності, які не відповідати­муть критерію патентоспроможності (угода передбачає можливість відмови в наданні такої охорони). До позитиву, який стосується промислових знаків, доповідач також відніс збільшення до 25 років строку їх охорони.

Згідно з чинним законодавством фармацевтичні та агрохімічні патенти діють протягом 20 років з можливістю 5-річного подовження строку дії. Водночас ЄС має власний погляд на можливість подовження часу дії таких патентів. Доповідач

пояснив: за умови, якщо тривалість процесу від дати подання заявки на певний засіб до допуску його на ринок перевищить 5 років, можна буде претендувати на подовження строку дії патенту. «Де-факто мова йде про те, що можливості подовження часу дії патентів будуть суттєво скорочені», — констатував адвокат. На його думку, це пов’язано з балансуванням Європи між інтересами пацієнтів, населення, що потребує якісної продукції, та монополією патентоволодільця.

***

Учасники засідання також обговорили питання щодо інтелектуального потенціалу нашої держави та рівня її інвестиційної привабливості. Незважаючи на наявність низки проб­лем у сфері захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, експерти переконані: реальні можливості для підвищення рівня інвестиційної привабливості в арсеналі нашої держави є. А для того, щоб здійснити прорив у сфері інтелектуальної власності, державі необхідно спрямовувати зусилля на співробітництво з приватним сектором (іншими словами, тримати курс на комерціалізацію наукових розробок), запровадження заходів фінансової підтримки інноваційних проектів та створення умов, які б

забезпечували примноження наукового потенціалу.









Адвокатський синдром



Відмова захисників від приватної практики на користь держслужби: професійне вигорання чи бажання наростити сферу впливу?

№31 (1173) 02.08—08.08.2014

ЮЛІЯ САХАРОВА

У призначеннях останніх місяців простежується певна тенденція: дедалі частіше високі державні посади дістаються адвокатам. Так, останні нині займають їх і в Генпрокуратурі, і в Міністерстві юстиції, і в державній виконавчій службі, і в Адміністрації Президента. «ЗіБ» вирішив з’ясувати, що ж спонукало захисників із чималим стажем адвокатської практики відмовитися від вільної професії та чи дозволить така зміна вектора діяльності лобіювати інтереси професії.

Травневі трофеї, або джокер для адвоката

Адвокати в політиці — явище не нове. Та все в цьому

світі розвивається по спіралі, й останнім часом «захисний» синдром стрімко набирає обертів. Олексій Резніков, Агія Ахундова, Віталій Касько, Олексій Філатов, Антон Янчук. Здавалося б, що їх поєднує? Усі ці захисники недавно стали високопосадовцями в державному апараті.

Гучні призначення почалися з травня. Так, першим заступником голови ДВС стала Агія Ахундова. На своєму життєвому шляху вона встигла попрацювати й секретарем судового засідання, однак перевагу віддала приватній юридичній практиці та навіть очолила одну з юркомпаній. «У моїй практиці було дуже мало справ, де я як адвокат могла працювати так, як працюють адвокати в більшості європейських країн. На жаль, мені й багатьом моїм колегам, замість своєї безпосередньої роботи, постійно доводилося витрачати час та сили на боротьбу із системою, що є дуже непросто і, насправді, неправильно. Але наразі адвокатська професія починає виходити на новий якісний рівень, у тому числі у взаємодії з органами влади, і я дуже сподіваюся, що інститут адвокатури нарешті стане таким, яким він повинен бути, і виконуватиме притаманні йому функції», — відзначає у коментарі «ЗіБ» перший заступник очільника ДВС.

За словами А.Ахундової, змінити свій професійний статус її спонукало переконання у тому, що Україна вже готова перетворитися на нову демократичну державу без корупції і так званого адміністративного ресурсу. «Якщо переглянути історію, то державні посади часто займали люди, народжені саме адвокатурою. Сьогоднішня ситуація – не виключення», — додала А.Ахундова.

Адвокатура отримала своєрідний карт-бланш завдяки й іншим призначенням. Зокрема, юрист АО Arzinger Антон Янчук посів крісло заступника міністра юстиції з питань європейської інтеграції (відповідне розпорядження Кабміну датоване 21 травня), а Віталій Касько, який працював на посаді партнера в тому ж адвокатському об’єднанні, отримав портфель заступника Генпрокурора з питань міжнародно-правового співробітництва. Остання кадрова ротація відбулася теж у травні.

Та якщо для А.Янчука такий розворот вектора діяльності на 180° — явище нове, то для В.Каська адвокатура слугувала швидше «привалом» у довгій подорожі владними коридорами. Адже він свого часу не один рік працював у органах прокуратури (починаючи від стажера й закінчуючи посадою начальника управління).

«Я приходив працювати в адвокатуру тоді, коли мені було некомфортно працювати в прокуратурі. У тому сенсі, коли мої принципи не дозволяли там залишатися. Коли в мене є можливість на прокурорській посаді зробити щось для держави, я маю це робити, — коментує він ситуацію та додає при цьому: — Що стосується матеріальної сторони, то для мене це не є проблемою, оскільки я займався експертною роботою, будучи і прокурором, і адвокатом. За великим рахунком, це була моя основна сфера діяльності. Адвокатура швидше слугувала своєрідною перевіркою на практиці власних експертних досліджень».

До речі, не варто забувати й про міністра юстиції Павла Петренка, який у минулому також був правником, займався приватною практикою з 2006 до 2010 р.

Таким чином, кожен зі згаданих адвокатів узяв «виконавчу» висоту. Та апогеєм стало призначення партнера ЮФ «Василь Кісіль і партнери» Олексія Філатова заступником глави Адміністрації Президента. Відповідний указ підписано 22 липня. Тож сфера впливу адвокатури суттєво розширюється, зазіхаючи на нові й нові висоти.

Знак зодіаку як поштовх до експерименту

Відмовитися від приватної практики на користь роботи в органі місцевого самоврядування вирішив і авторитетний адвокат Олексій Резніков, якого в червні призначено секретарем Київської міської ради та заступником столичного мера. «За 20 років я достатньо зміг реалізуватися на тому поприщі, яким займався. Крім того, не забуваймо, що мій знак зодіаку — Близнята. Тому для мене — це виклик самому собі, свого роду експеримент і можливість допомогти людині, яку дуже поважаю (Віталію Кличку. — Прим. ред.)», — прокоментував адвокат «ЗіБ» своє рішення.

Прикметно, що під час квітневого з’їзду адвокатів О.Резнікова разом з Павлом Гречківським обрано членами Вищої ради юстиції. 16 травня новообрані члени ВРЮ склали присягу. Проте за позовом нардепа Інни Богословської суд першої інстанції визнав, що обрання членів ВРЮ відбулось із суттєвими порушеннями чинного законодавства. Наразі справа розглядається в апеляційній інстанції. Тим часом на офіційному сайті ВРЮ О.Резніков і П.Гречківський значаться як повноправні члени цього колегіального органу.

Відомо, що діяльність у складі ВРЮ передбачає збереження основного місця роботи, оскільки відбувається на позаштатній основі. Відповідно, членство в Раді не є підставою й для зупинення дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. А от у випадку обрання на адмінпосаду (головою ВРЮ, його заступником чи керівником секції), доведеться відмовитися від приватної практики. Робити будь-які прогнози із цього приводу поки що зарано, адже колегіальний орган ще не функціонує. Та не виключено, що в перспективі на одного захисника-відмовника побільшає. «На моє переконання, адвокат — це не просто професія. Адвокат — це статус у суспільстві. Так само, як є статус судді. Людина, маючи статус адвоката й будучи професійним юристом, може працювати в різних сферах», — зауважив П.Гречківський.

Та на його персоні потенційне коло відмовників не замикається. Так, на посаду голови Антимонопольного комітету претендує адвокат Антоніна Ягольник, яка наразі є партнером в AstapovLawyers. До речі, жінці вдалося заручитися підтримкою Асоціації правників України, а її кандидатуру запропонував Кабмін. «За роки роботи в приватній практиці я достатньо заробила й питання з доходами для себе закрила. Тому можу піти на державну службу не для заробітку, а для того, щоб зробити щось корисне для країни. На відміну від багатьох юристів, я завжди займалася виключно антимонопольним правом...» — відзначила А.Ягольник в інтерв’ю одному з вітчизняних видань.

До речі, на державну посаду просували ще одного кандидата від АПУ. Йдеться про Сергія Козьякова, який претендував на місце у Вищій кваліфікаційній комісії суддів (за квотою Мін’юсту). Реалізація намірів адвоката супроводжувалася зустрічами зі ЗМІ та цілою передвиборною агітацією, під час якої претендент висловив намір відмовитися від надання послуг судового представництва та посади керуючого партнера в юрфірмі в разі обрання членом ВККС. Утім, конкурс дещо загальмував: міністерство мало зробити вибір 17 червня, однак комісія прийняла рішення про подовження строків для висунення кандидатів і проведення повторного конкурсу. Відповідно, варіантів розвитку подій лише два: або вітчизняний юрринок на якийсь час утратить судового адвоката С.Козьякова, або отримає нового члена ВККС в особі авторитетного правника.

А от захисник Роман Титикало, спроба якого стати депутатом Київ­ради так і не увінчалась успіхом, здається, розчарувався в політиці. «Я доволі багато часу приділяю громадській роботі й тому вирішив присвятити себе захисту інтересів громади з дещо більшими повноваженнями. Але, провівши передвиборну кампанію, побачив, що людей, які балотуються задля захисту прав громадян, не так уже й багато. Багато хто хоче просто за кошти отримати більше можливостей, — коментує ситуацію Р.Титикало й додає: — Що стосується державної служби, то я вважаю, що це не притаманно адвокату, оскільки держслужба має багато обмежень, які нехарактерні для вільної адвокатської професії».

Вхід на територію суперника

Разом з високими державними посадами захисники отримали й латентну можливість лобіювати інтереси адвокатського загалу. Адже втілити в життя ті чи інші ідеї набагато простіше, коли маєш у своєму арсеналі певні юридичні важелі для їх реалізації. «ЗіБ» вирішив з’ясувати, що із цього приводу думають самі адвокати. Виявилося, що їхні позиції тяжіють до різних полюсів.

«Одне від одного не повинне залежати. Адвокатура посилює вплив тоді, коли адвокати працюють. Щодо переходу на державну службу... Може, з метою покращення реноме адвокатури. Посилити вплив? Мені важко сказати…» — розмірковує В.Касько. Полярну думку в інтерв’ю «ЗіБ» висловив президент Асоціації адвокатів України Олег Чернобай. Захисник переконаний, що призначення адвокатів на відповідальні посади свідчить про певний рівень довіри й осмислення того, що юриспруденція — складова державного устрою, яка допомагає країні будуватися. «Звісно, в таких умовах адвокатура стає більш приваб­ливою та впливовою професійною організацією», — переконаний він.

«Мова йде не про лобіювання інтересів адвокатури чи юридичного бізнесу, а про те, що в якийсь момент ті чи інші юристи можуть накопичити якісні ідеї та цілеспрямованість, аби, працюючи на конкретному місці, внести серйозні зміни, що матиме наслідком інфраструктурні зміни як у правовій системі, так і в професії», — вважає С.Козьяков.

Солідарний з колегою і П.Греч­ківський, який відзначив, що участь адвокатури в розвитку держави є позитивним явищем. Водночас він переконаний, що «все залежатиме від адвокатів, від того, як вони виконуватимуть свої обов’язки».

А от О.Резніков сприймає «захисну» тенденцію трохи інакше та вбачає в поведінці колег певну тактику: «Мета не в тому, щоб отримати вплив. Окремі представники адвокатської професії просто втомилися від неможливості змінити правила гри,

тому найпростіший хід — зайти на територію суперника й там установити ці правила. Адже адвокатура, по суті, перебуває в опозиції до державного апарату».



Паразити власності

або Що слід знати суб’єктам господарювання, аби захистити свою «імунну систему» від патентних тролів?

№50 (1140) 14.12—20.12.2013

ЮЛІЯ САХАРОВА

Аби отримати фінансову вигоду, окремі представники бізнесу готові вдатися навіть до агресивних дій стосовно конкурентів. Так, скуповуючи масово патенти на неоригінальні товари, патентні тролі змушують добросовісних гравців ринку придбавати в них охоронні документи на псевдовинаходи, аби уникнути судової тяганини. Які сектори бізнесу перебувають під прицілом патентних тролів? Чи є способи протидії останнім і якою є судова практика у відповідній категорії спорів?

«Фоторобот» троля

Після того як паралельно з ринком товарів та послуг з’явився ринок технологій, на поле вийшли гравці,

котрі будують бізнес на агресивному використанні інтелектуальної власності проти добросовісних суб’єктів господарювання. Інакше кажучи, привласнюють ті знання, які є давно відомими широкому загалу.

Так, є низка компаній, які вишукують розробки, патентують їх, потім здійснюють моніторинг ринку й знаходять тих суб’єктів, котрі ці розробки використовують, а далі вступають у боротьбу, зокрема й шляхом судових процедур, з добросовісними суб’єктами господарювання.

До речі, якщо в іноземних країнах ті патенти, які придбаваються, є реальними та «життєздатними» (ніхто не буде патентувати карбюратор, якому уже 350 років), то у вітчизняних реаліях справа може доходити до абсурду. Так, є випадки патентування проми­слових зразків на такі товари широкого вжитку, як вішалка для одягу, лампа для освітлення, з’єднувач труб, банка для харчових продуктів, стілець, палички для морозива та навіть… вареник. Викликає подив — чи не так?!

Аби не потрапити в пастку псевдовинаходів, слід спочатку розпізнати природу «шкідника». Під час заходу, організованого Всеукраїнською мережею практикумів ЛІГА:ЗАКОН, експерти створили

фоторобот патентного троля. Так, за ним може ховатися юридична особа — іноземна офшорна компанія з широким спектром діяльності та мінімальним розміром статутного капіталу. Здебільшого така компанія володіє великою кількістю патентів, при цьому власні виробничі потужності в неї відсутні. Також це може бути фізична особа. Остання, як правило, не реєструється суб’єктом підприємницької діяльності та не має документального підтвердження своїх професійних знань.

Стало відомо, що в зоні ризику перебувають усі без винятку сектори бізнесу, однак, як повідомив у коментарі «ЗіБ» адвокат, голова комітету публічного права Асоціації адвокатів України Микола Потоцький, наразі під прицілом патентних тролів — ринок автомобілів та автозапчастин.

До речі, патентних тролів не слід плутати з «бренд-рейдерами». Останні, за словами експертів, як правило, є реальними підприємствами, котрі функціонують на ринку та викори­стовують у власних цілях ділову репутацію інших суб’єктів господарювання для отримання фінансових вигод. Вони здебільшого здійснюють атаку на комерційні на

найменування, продукцію, на які з тих чи інших причин їх власники не отримали правових охоронних документів.



Інструменти протидії



Фахівці порівняли патентних тролів із вірусом, епідемією для бізнесу й порадили підприємствам тримати в тонусі власну «імунну систему», не зай­матись самолікуванням та залучати до боротьби з хворобою професійних юристів.



Як правило, патентні тролі атакують у «митному» напрямі. Так, вони вносять інформацію про запатентовані об’єкти до Митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, у результаті чого відбувається призупинення митного оформлення товарів, які ввозились раніше.



До речі, як стало відомо з вуст постраждалих від атак патентних тролів, навіть якщо останніми внесено до митного реєстру інформацію щодо того чи іншого суб’єкта господарювання як потенційного порушника патентних прав (при цьому в добросовісного СГД наявний патент на аналогічний товар), це не допоможе анулювати запис у реєстрі.



Аби уникнути неприємних сюрпризів на митниці, адвокат Олег Чернобай радить регулярно здійснювати моніторинг реєстру. Втім, учасники практикуму поскаржились, що оперативність оновлення реєстру залишає бажати кращого. Та це вже зовсім інше питання.



Крім здійснення моніторингу реєстру, експерти радять використовувати й інші організаційні способи протидії — відстежувати новинки відповідного сектору ринку, зокрема за допомогою Державного реєстру патентів України на промислові зразки та Держреєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг. Також можна звернутись до Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг і здійснити патентні дослідження зовнішнього вигляду об’єкта права промислової власності й об’єкта господарської діяльності.



Якщо хочете діяти, так би мовити, на випередження подій, експерти радять звернутися до Державної служби інтелектуальної власності та в порядку ст.33 закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» подати клопотання про проведення експертизи запатентованого винаходу на відповідність умовам патентоздатності.



У випадку, коли спір набуде кримінального «присмаку» (мова йде про ст.177 Кримінального кодексу, яка встановлює відповідальність за порушення прав на об’єкти інтелектуальної

власності), О.Чернобай радить представникам бізнесу озброїтись якомога більшою кількістю документів, які підтверджують дату виготовлення продукції, її походження (від яких контрагентів отримувалась), та привести до ладу всю вхідну та вихідну документацію стосовно об’єкта інтелектуальної власності.

Оскільки діяльність патентних тролів тісно пов’язана з такою категорією, як промисловий шпіонаж, правники рекомендують керівникам бізнесу піклуватися про дотримання режиму комерційної таємниці та конфіденційної інформації на підприємстві. Мовляв, порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих. Тому слід активно захищати власну позицію на ринку, а не чекати порятунку від держави.

До речі, парадокс полягає в тому, що добросовісні суб’єкти господарювання, аби вберегтись від атаки тролів у майбутньому, і самі починають отримувати патенти на загальновідомі неоригінальні товари широкого вжитку. Така поведінка, на переконання експертів, є вимушеним способом захисту. Як говорить народна мудрість, клин клином вибивають…

Економіка «шкідника»

Після внесення патентними тролями інформації до митного реєстру в бізнесу виникають реальні проблеми, зокрема блокуються поставки товарів, у результаті чого суб’єкти господарювання, аби не втратити прибутків, повинні оперативно прийняти рішення — або домовлятися з патентним тролем (тобто придбати в нього патент на псевдовинахід), або вступати з ним у судову тяганину.

Останній варіант для патентних тролів є невигідним. Адже одна справа — внести інформацію до реєстру й тим самим перекласти відповідальність на державний орган, інша — пред’явити судовий позов до конкретного суб’єкта господарювання й активно діяти. До того ж судові процедури потребують часових та грошових витрат (на послуги адвоката, проведення експертизи тощо), що не грає на руку патентним тролям. Адже паразити прагнуть отримати максимальну фінансову вигоду при мінімальних затратах.

Як зазначили правники під час практикуму, патентні тролі здебільшого не поспішають звертатися до суду з позовами про стягнення матеріальних збитків із підприємств. Оскільки самі вони не виробляють продукції, не мають у штаті працівників відповідної кваліфікації, то й факт завдання збитків їм буде довести вкрай важко.

Перед тим як вирішити питання — вести переговори чи вступати зі «шкідником» у судову боротьбу, О.Чернобай радить керівникам підприємств підчистити свої «білі плями» та замовити письмове роз’яснення (висновок) відповідного спеціаліста. Воно не є експертним висновком, однак суди, за інформацією доповідача, приймають ці документи як доказ на підтвердження правової позиції сторони.

Як зазначив М.Потоцький, справи про визнання недійсними охоронних документів на об’єкти інтелектуальної власності слухаються як господарськими, так і адміністративними та загальними судами. Адвокат дав представникам бізнесу кілька практичних порад щодо того, як правильно формулювати позовні вимоги в даній категорії спорів. Так, слід просити суд визнати недійсним охоронний документ на об’єкт права інтелектуальної власності, зобов’язати Держслужбу інтелектуальної власності внести ці дані до відповідного реєстру та здійснити публікацію в офіційному бюлетені служби, зобов’язати Міністерство доходів і зборів виключити відповідний об’єкт з митного реєстру.

Правова позиція суб’єкта господарювання маєбудуватися на відсутності новизни запатентованого тролем товару або на видачі патенту на останній з порушенням прав третіх осіб.

У пригоді суб’єктам господарювання стане оглядовий лист Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об’єкти інтелектуальної власності» від 19.11.2013 №01-06/1658/2013 та рішення Конституційного Суду від 1.12.2004 №18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес).

Прикметно, що переважна більшість патентів, зареєстрованих тролями, визнаються недійсними в судовому порядку. Наприклад, суд став на захист суб’єкта господарювання, що імпортував вішалки для одягу. Так, Солом’янський районний суд м.Києва у своєму рішенні від 17.06.2013 у справі №760/3695/13-ц зазначив, що промисловий зразок «Вішалка для одягу» не є новим, а тому не відповідає умові патентоспроможності, яка встановлена у п.1 ст.6 закону «Про охорону прав на промислові зразки». Таким чином, суд задовольнив позовні вимоги юридичної особи й визнав патент недійсним (номер акта в Єдиному державному реєстрі судових рішень — 32106852).

У цій категорії справ належним доказом є експертне дослідження об’єкта інтелектуальної власності. Як зазначили фахівці, судді — не математики, тому можливістю призначення експертизи не нехтують. До речі, у «справі про вішалку» також проводилась експертиза, витрати на яку було в остаточному підсумку покладено на сторону, що програла спір.

Водночас О.Чернобай переконаний, що витрати на проведення експертизи мають покладатись на патентного троля, навіть якщо в межах судового процесу проведення дослідження ініціює його опонент — добросовісний суб’єкт господарювання. Тож він закликав колег докладати зусиль, аби змінити вектор судової практики.

Хто запропонує панацею?

Експерти були одностайними в одному: шукати відповідь на запитання «Хто винен?» недоцільно, варто спрямувати зусилля на врегулювання питання. Так, патентний повірений, судовий експерт Петро Боровик переконаний у необхідності ліквідації дисбалансу інтересів, адже отримати патент значно легше, ніж скасувати його.

Поряд з іншим доповідач уважає, що, крім держави та юридичної громадськості, панацею від патентнихтролів не знайде ніхто. Тож питання має бути вирішене шляхом унесення змін до законодавства, й активну позицію в даному процесі має зайняти Державна служба інтелектуальної власності.

Своєю чергою, М.Потоцький повідомив про створення робочої групи з унесення відповідних змін до Цивільного кодексу. Втім, скільки часу займе цей процес — не уточнив. Крім того, за наведеною ним інформацією, наразі розглядається можливість уповноваження апеляційної палати Держслужби інтелектуальної власно­сті приймати заяви третіх осіб (дотепер ця палата розглядає скарги лише заявників, яким відмовлено в реєстрації патенту на промисловий зразок). Також аналізується можливість створення спрощеної адміністративної процедури дострокового припинення дії патентів, зареєстрованих тролями.

***

Патентні тролі — не таке й уже погане явище для бізнесу, якщо сприймати їх під іншим кутом зору. Так, експерти відзначили, що наявність патентних тролів забезпечує симбіоз монопольного права та конкуренції, тримає підприємства та ринок інтелектуальної власності в цілому в тонусі та стимулює бізнес до нових винаходів. Та це в теорії. А остання, як відомо, не завжди збігається з практикою.



Дебати під прапорами,

або Як столична рада адвокатів іноземних гостей запросила та що із цього вийшло

№28 (1170) 12.07—18.07.2014

ЮЛІЯ САХАРОВА

Обмін досвідом із зарубіжними колегами вже став гарним тоном для сучасного юридичного бізнесу. Інститут адвокатури — не виняток. Так, під час І міжнародного форуму «Шляхи розвитку адвокатури України в європейському співтоваристві» українські захисники дізнались, як працюється їхнім іноземним колегам, а також виявили власну ахіллесову п’яту. Виявляється, вона — у головному адвокатському законі, який, на думку учасників заходу, слід якщо не «утилізувати», то принаймні капітально «відремонтувати».

Замість прологу

Суботнім ранком біля столичного гольф-клубу висадився десант адвокатів з багатьох куточків земної кулі. Кількість чоловіків у дорогих костюмах на квадратний метр площі перевищила, мабуть, найоптимістичніші очікування організаторів. До речі, ідея створення майданчика, який об’єднав би представників професії з різних країн, належала Раді адвокатів м.Києва. Захід укотре підтвердив аксіому, що адвокатське ремесло не знає меж та кордонів, а його представники не шкодують ані власного часу, ані сил для пошуку конструктивного розв’язання проблем адвокатського співтовариства.

«Проведення форуму в доленосний для країни момент, пов’язаний з підписанням у повному обсязі угоди про асоціацію з ЄС, щонайкраще свідчить про європейський вибір адвокатської спільноти України, а також про бажання жити в суспільстві, в якому права людини та верховенство права є одними з найголовніших цінностей», — такими словами розпочала захід заступник голови Національної асоціації адвокатів Катерина Коваль, зачитавши звернення до учасників очільниці НААУ Лідії Ізовітової. Сама ж перша леді адвокатури на форумі присутня не була.

Спектр тем, винесених на обговорення, вражав своєю різноманітністю: говорили і про організацію адвокатури в країнах Європи, і про міжнародні стандарти діяльності, і про стратегію розвитку вітчизняної адвокатури. Та червоною ниткою форуму проходила тема ролі захисників у системі становлення демократичного суспільства. Як зазначили іноземні експерти, стратегічне партнерство нашої держави з ЄС відкриває широкі можливості, зокрема й для інституту адвокатури. Водночас остання бере на себе низку зобов’язань